Спочатку шашка мала значення недорогого допоміжної зброї кінного воїна після шаблі, перші зразки відносять до XII-XIII століть. В письмових джерелах слово «шашка» вперше було вжито Джованні де Лукою в 1625 році.
З поширенням вогнепальної зброї й виходом з ужитку металевих обладунків шашка витіснила шаблю спочатку на Кавказі, а потім і в Росії, водночас шашка сама зазнала істотних змін: стала більш масивною й отримала вигин.
Спочатку запозичена в кавказьких народів терськими та кубанськими козаками, у XIX столітті шашка була прийнята на озброєння в Російській армії як статутний тип холодної зброї практично всіх кавалерійських частин (до початку двадцятого століття шаблю залишили тільки гвардійським гусарським полкам), офіцерів усіх родів військ, а також жандармерії й поліції. В кавалерії в такій якості шашка залишалася до середини XX століття, ставши останньою в історії холодною зброєю, що мала масове бойове застосування (кіннотою Червоної Армії у Великій Вітчизняній війні).
В історичній пам'яті шашка, відзначена насамперед як козацька зброя, донині залишається невіддільною деталлю традиційної культури російського козацтва й елементом старовинного козацького костюма.
Подарована козача шашка не залишить байдужим жодного представника сильної статі. Високохудожні вироби, виготовлені мaйстрами іcпaнcької фірми Denix за найкращими традиціями світового збройового мистецтва, викличуть захват у шанувальників зброї.
Відгуки покупців 10